100 років Львівському таємному українському університету

28 липня 2021 в Національному культурному центрі України в Москві відбулася лекція на тему “100 років Львівському таємному українському університету”, повідомляє спеціальний кореспондент інформаційного порталу CRCMedia.info Ярослав Копельчук.

Львівський таємний університет

“100 років Львівському таємному українському університету”, саме так ми назвали захід присвячений події, яка зазначена в назві…

Зібралися в нашій українській оселі, а саме, в Національному культурному Центрі України в Москві, аби поспілкуватися на вищезазначену тему.

В наш час “пандемійних” обмежень, дуже багато галасу з приводу того, як працювати, як навчатись в сучасних умовах.

А сто років тому, українці ЗУНР (ред. Західноукраїнська Народна Республіка) не могли отримати освіту, польська окупаційна влада не давала такої змоги. І тоді, активні патріоти створили Таємний Український університет у Львові.

І диплом цього університету визнавався у Європі. Щоправда, в Польщі він нічого не вартував, та то й так зрозуміло.

Люди таємно ходили навчатися. По усіх правилах конспірології та мовчазної єдності. Попри поліціянтів, тодішніх тітушок, нестачі матеріалів, підручників – тягнулися до знань.

CRCMedia

Чому так багато змінилось за 100 років? Чому, маючи незалежну Державу ми не можемо хоч би в навчальних процесах перейти на державну мову? Супротив породжує супротив і люба боротьба приносить свої плоди. Так, заснований в 1921 році Університет перестав існувати в 1925 році за різних вельми чисельних обставин.

Одна з яких – окупаційна влада пішла на деякі поступки, ввели 5 відсоткову квоту на навчання для українців. Але цю квоту ми мали ділити зі юдейцями. І навчання було платне….

Ось так тяжка боротьба призвела до того, що Капітал, як завше, опинився у виграшному становищі…

Але все ж досвід Університету безоцінний. І дуже прикро, що двоє з нас, хто 27 липня 2021 року зібрався аби згадати події сторічної давнини, навчались в Львівському Університеті, в якому ця історія фактично починалась та розвивалась, не вивчали цю дивовижну боротьбу за Знання. Чому?

То вже на совісті нинішнього львівського керівництва.
А ми тут, в Москві, пам’ятаємо та будемо далі переказувати як то було…

Цікавився та доповідав – Ярослав Копельчук.